ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КОЛЕКЦІЙНИЙ ФОНД БОТАНІЧНОГО САДУ
Об'єкти збереження
|
Одниця
виміру
|
Кількість
|
Загальна кількість видів рослин, що зростають на території Ботанічного саду, усього:
|
шт.
|
1308
|
– види рослин (у колекції), занесені до Європейського Червоного списку (1991)
|
шт.
|
10
|
– види рослин (у колекції), занесені до Червоної книги України |
шт.
|
66
|
– види рослин занесені до додатка 1 Бернської конвенції
|
шт.
|
10
|
– кількість видів відкритого ґрунту, всього:
|
шт.
|
1116
|
– у т. ч. аборигенні види:
|
шт.
|
348
|
– дерева, кущі, ліани
|
шт.
|
129
|
– трави
|
шт.
|
219
|
– інтродуковані види:
|
шт.
|
768
|
– дерева, кущі, ліани
|
шт.
|
343
|
– трави
|
шт.
|
425
|
– кількість видів закритого грунту, всього
|
шт.
|
192
|
– квітково-декоративних
|
шт.
|
143
|
– лікарських
|
шт.
|
151
|
ВИДИ РОСЛИН, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО
ЧЕРВОНОГО СПИСКУ ТВАРИН І РОСЛИН, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ
Назва виду українська
|
Назва виду латинська
|
Борщівник карпатський
|
Heracleum carpaticum Porcius
|
Відкасник осотовидний*
|
Carlina cirsioides Klok.
|
Гвоздика граціанополітанська, гвоздика сиза*
|
Dianthus gratianopolitanus Vill.
|
Елізанта Завадського, смілка Завадського*
|
Elisanthe zawadzkii (Herbich) Klok.
|
Ластовень азовський
|
Vincetoxicum maeoticum (Kleop.) Barbar.
|
Первоцвіт полонинський
|
Primula poloninensis(Domin) An Fed
|
Підсніжник складчастий*
|
Galanthus plicatus M.Bieb.
|
Роговик Біберштейна, кримський «едельвейс»*
|
Cerastium biebersteinii DC.
|
Цикламен Кузнєцова*
|
Cyclamen kuznetzovii Kotov et Czernova
|
Шиверекія подільська*
|
Schivereckja podolica(Besser) Andrz.
|
Назва виду латинська
|
Назва виду українська
|
Adiantum capillus-veneris L.
|
Адіант венерин волос
|
Allium ursinum L.
|
Цибуля ведмежа
|
Anemone laxa Juz.
|
Анемона розлога
|
Antennaria carpatica (Wahlenb.) Blufl et Fingerh.
|
Котячі лапки карпатські
|
Arnica montana L.
|
Арніка гірська
|
Arum orientale Bieb.
|
Арум східний
|
Aster alpinus L.
|
Айстра альпійська
|
Astragalus dasyanthus Pall.
|
Астрагал шерстистоквітковий,
астрагал мохнатоквітковий
|
Atropa belladonna L.
|
Беладона звичайна
|
Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng.
|
Брандушка різнокольорова
|
Campanula carpatica Jacq.
|
Дзвоники карпатські
|
Carlina cirsioides Klok.
|
Відкасник осотовидний
|
Carlina onopordifolia Bess ex Szaf.
|
Відкасник татарниколистий
|
Centaurea carpatica (Porc.) Porc.
|
Волошка карпатська
|
Cerastium biebersteinii DC.
|
Роговик Біберштейна,
кримський "едельвейс"
|
Colchicum autumnale L.
|
Пізньоцвіт осінній
|
Crocus angustifolius Weston
|
Шафран вузьколистий
|
Crocus banaticus J. Gay
|
Шафран банатський,
крокус банатський
|
Crocus heuffelianus Herb.
|
Шафран Гейфелів, крокус Гейфелів
|
Crocus reticulatus Stev. ex Adam.
|
Шафран сітчастий, крокус сітчастий
|
Crocus speciosus Bieb.
|
Шафран гарний, крокус гарний
|
Crocus vernus (L.) Hill.
|
Шафран весняний, крокус весняний
|
Cyclamen kuznetzovii Kotov et Czernova
|
Цикламен Кузнецова
|
Cypripedium calceolus L.
|
Зозулині черевички справжні,
черевички зозулині
|
Dactylorhiza cordigera Fries) Soo
|
Пальчатокорінник серценосний
|
Dactylorhiza maculata (L.) Soo
|
Пальчатокорінник плямистий
|
Dactylorhiza majalis (Reichenb.) p. F.Hunt et Summerhayes
|
Пальчатокорінник травневий
|
Daphne cneorum L.
|
Вовчі ягоди пахучі, боровик
|
Dianthus gratianopolitanus Vill.
|
Гвоздика граціано-політанська,
гвоздика сиза
|
Digitalis lanata Ehrh.
|
Наперстянка шерстиста
|
Doronicum clusii (AIL) Tausch |
Сугайник Клузія
|
Dracocephalum austriacum L.
|
Змієголовник австрійський
|
Elisanthe zawadskii (Herbich) Klok.
|
Елізанта Завадського, смілка Завадського
|
Erythronium dens-canis L.
|
Еритроній собачий зуб
|
Euonymus nana Bieb.
|
Бруслина карликова
|
Galanthus nivalis L.
|
Підсніжник білосніжний,
підсніжник звичайний
|
Galanthus plicatus Bieb.
|
Підсніжник складчастий
|
Gentiana acaulis L.
|
Тирлич безстебловий, тирлич вирізаний
|
Gentiana lutea L.
|
Тирлич жовтий
|
Gentiana punctata L.
|
Тирлич карпатський
|
Glaucium flavum Crantz
|
Мачок жовтий, глауциум жовтий
|
Gymnadenia conopsea (L.) R. Br.
|
Билинець довгорогий,
билинець комарниковий
|
Helianthemum cretaceum (Rupr.) Juz.
|
Сонцецвіт сивий (Сонянка сива)
|
Helleborus niger L.
|
Чемерник чорний
|
Larix polonica Racib.
|
Модрина польська
|
Leontopodium alpinum Cass
|
Білотка альпійська,
едельвейс альпійський,
шовкова косиця
|
Leucojum aestivum L.
|
Білоцвіт літній, сніжинка літня
|
Leucojum vernum L.
|
Білоцвіт весняний, сніжинка весняна
|
Lilium martagon L.
|
Лілія лісова, лілія кучерява
|
Lunaria rediviva L.
|
Лунарія оживаюча
|
Narcissus angustifolius Curt.
|
Нарцис вузьколистий
|
Orchis coriophora L.
|
Зозулинець блощичний
|
Paeonia tenuifolia L.
|
Півонія тонколиста
|
Pinus cembra L.
|
Сосна кедрова європейська,
сосна кедрова, сосна європейська
|
Platanthera bifolia (L.) Rich.
|
Любка дволиста
|
Platanthera chlorantha (Cust.) Relchenb.
|
Любка зеленоквіткова
|
Pulsatilla grandis Wend.
|
Сон великий, сон-трава велика
|
Quercus austriaca Willd.
|
Дуб австрійський
|
Rhodiola rosea L.
|
Родіола рожева
|
Salix herbacea L.
|
Верба трав'яна
|
Schivereckia podolica Andrz. ex DC.
|
Шиверекія подільська
|
Scopolia carniolica Jacq.
|
Скополія карніолійська
|
Staphylea pinnata L.
|
Клокичка периста
|
Syringa josikaea Jacq. fil.
|
Бузок східнокарпатський,
бузок угорський
|
Taxus baccata L.
|
Тис ягідний, тис негній-дерево
|
Valeriana dioica L.
|
Валеріана дводомна
|
ВИДИ РОСЛИН ФЛОРИ УКРАЇНИ, ЩО ЗАНЕСЕНІ
Назва виду латинська
|
Назва виду українська
|
Narcissus angustifolis Curt.
|
Нарцис вузьколистий*
|
Carlina onopordifolia Bess ex Szaf.
|
Відкасник татарниколистий*
|
Schivereckja podolica (Besser) Andrz.
|
Шиверекія подільська*
|
Dracocephalum austriacum L.
|
Змієголовник австрійський*
|
Syringa josikaea Jacq. fil.
|
Бузок східнокарпатський, бузок угорський*
|
Cypripedium calceolus L.
|
Зозулині черевички справжні, черевички зозулині*
|
Paeonia оfficinalis L. subsp. Banatica(Rochel) Soy
|
Півонія лікарська
|
Paeonia tenuifolia L.
|
Півонія тонколиста*
|
Cyclamen kuznetzovii Kotov et Czernova
|
Цикламен Кузнецова*
|
Pulsatilla grandis Wend.
|
Сон великий, сон-трава велика*
|
|
|
|
|
Наукові співробітники приймали активну участь у виконанні таких наукових держбюджетних тем: „Особливості адаптації рослин на Львівщині”, „Еколого-біологічний аналіз колекційного фонду Ботанічного саду Українського державного лісотехнічного університету”, „Еколого-біологічні особливості та агротехніка вирощування рідкісних і перспективних видів рослин Ботанічного саду НЛТУ України”.
Науковий напрямок роботи присвячений таким питанням:
Відділ надає консультативну допомогу Управлінню екології міськвиконкому та населенню в питаннях вирощування деревних рослин та догляду за зеленими насадженнями.
1. Вивчення залежності сезонних ритмів розвитку від метеорологічних умов;
2. Дослідження насіннєвого та вегетативного способів розмноження;
3. Встановлення стійкості дослідних видів до несприятливих факторів та захворювань;
4. Виявлення раціональних методів розмноження для подальшої реінтродукції, та встановлення ознак декоративності дослідних видів.
Об’єктами наукових досліджень є рідкісні, малопоширені види рослин Західного та інших регіонів України, та рослини, які мають важливе народногосподарське застосування (лікарські, технічні, харчові, кормові, декоративні). Експозиція дослідних об’єктів здійснюється у спеціалізованих колекціях ”Лікарських рослин”, ”Карпатарію” та колекції малопоширених декоративних багаторічників.
Бінарна номенклатура рослин представлена за «Флорою УРСР». Фенологічні спостереження за видами рослин проводимо за загальноприйнятою методикою, розробленою в ДБС АН СРСР. Відмічаємо початок відростання, розгортання листків, початок відмирання листків, початок бутонізації, початок і кінець цвітіння, зав’язування плодів та їх дозрівання.
Визначення потенційної насіннєвої продуктивності, кількість насіннєвих зачатків на особину або генеративний пагін та фактичну (реальну) насіннєву продуктивність встановлюємо за кількістю насінин, яке зав’язалося на генеративному пагоні. Відсоткове співвідношення між цими показниками складає відсоток зав’язування насіння.
Схожість насіння визначаємо в лабораторних умовах відкритого ґрунту за методикою І.В. Вайнагія та М. Х. Фірсової. Насіння пророщуємо в чашках Петрі на ложі із фільтрувального паперу, зволоженого дистильованою водою при кімнатній температурі та природному освітленні. Стратифікацію насіння здійснюємо як природну у посівні ящики з насінням, які виставляємо на дослідній ділянці, та шляхом проморожування в морозильній камері, а також під снігом у паперових пакетах на 30 - 60 діб. Насіння пророщуємо, як свіжозібране, так і з різними термінами зберігання. У всіх варіантах відбираємо по 100 шт. здорового, неушкодженого насіння у 2-3 кратній повторності. Насіннєвий матеріал оглядаємо щоденно. Насіння вважається пророслим, коли корінець досягав 1 мм довжини. Ґрунтову схожість визначаємо шляхом висіву у ґрунт або у посівні ящики по 100 шт. кожного виду у 2–3 кратній повторності. Для встановлення оптимальних термінів висіву насіння у ґрунт та глибини його загортання, роботи проводимо у різні терміни – навесні (після сходження снігу та прогріву ґрунту), свіжозібраним насінням (червень-вересень) та під зиму (кінець жовтня – початок листопада) на різну глибину (0,5 см, 1 см, 2 см, 5 см). Посів здійснювали насінням, зібраним на ділянці ботсаду. Проте для порівняльного аналізу та отримання життєздатного (для окремих видів рослин) покоління доцільно проводити висів насіння, зібраного в природних умовах. Оцінку успішності інтродукції рослин базуємо на методиці вивчення біолого-господарських властивостях перспективних видів. Враховуємо здатність рослин до насіннєвого та вегетативного розмноження, стійкість до хвороб та шкідників, їх стан після зимівлі та загальний стан рослин. Кожний із параметрів оцінюємо за трибальною шкалою. Результати інтродукції видів оцінюємо загальним сумарним балом – 5-15.
Флора західного регіону почала вивчатися і використовуватися людиною здавна. Багата і оригінальна за своїм складом, вона постійно приваблювала дослідників. Інтродукція дикорослих декоративних рослин відома вже з XVI-XVII століття. У садах і парках Європи культивується чимало деревних, чагарникових та трав’янистих рослин, як місцевої флори, так і привезеної з країн Сходу. Так, окрасою садів і парків багатьох вельмож були шафрани, пізньоцвіт осінній, сни, півники. Проте відомості про рослини були неповні і досить часто мали випадковий, або частковий характер, що свідчить про незначний асортимент квіткових рослин, введених в культуру із дикої флори.
З кінця XVIII ст.. важливими осередками вивчення карпатської флори стали Кременецький ботанічний сад, ботанічні сади Львівського, трохи пізніше Чернівецького університетів. Кременецький ботсад – один з найстаріших на Україні, заснований наприкінці XVIII століття, мав у своїй колекції понад 450 видів місцевих рослин.
В 1804 році у Харкові був заснований ботанічний сад, в 1812 році - в Ялті. Створення Львівського ботанічного саду мало відбутися в 174 році, але натомість був закладений невеликий ботсад при монастирі Домініканок і далі, в 1823 році – міський. В 1851 році заснований ботанічний сад, який і на даний час існує, як частина саду при держуніверситеті ім.. І. Франка; пізніше Одеський – 1829 рік, Київський – 1841 рік. Чималу колекцію трав’янистих рослин має ботсад Чернівецького університету, заснований в 1877 році.
Одним з важливих завдань, які ставили перед ботсадами ще на початку нашого сторіччя - створення колекцій видів рослин місцевої флори. Відповідальність ботсадів за збереження рідкісних видів рослин аборигенної флори особливо гостро стоїть сьогодні. Збереження і відновлення рідкісних і зникаючих видів у природі можливе внаслідок реінтродукції при введенні в культуру і є важливим елементом в системі охорони фітогенофонду.
В 1991 році при Львівському лісотехнічному університеті був створений ботанічний сад. Одним із основних напрямків його науково-практичної діяльності було створення колекцій рідкісних і зникаючих видів рослин природної флори Західної України, а, також, лікарських – як місцевих, так і інтродукованих.
Вирощування дикорослих рослин місцевої флори в умовах культури є особливою інтродукцією в межах ареалу без перенесення в інші райони. Слід відмітити, що інтродукція деяких дикорослих рослин місцевої флори, особливо реліктових, ендемічних, пов’язана з великими труднощами, або взагалі не вдається, як, наприклад, арніки гірської, деяких обхідних, вересових та ін. інтродукція рідкісних і зникаючих місцевих рослин має деякі специфічні особливості порівняно з інтродукцією власне корисних рослин. Корисні рослини, як правило, більш поширені, трапляються у різних екотипах і популяціях, а рідкісні і зникаючі, звичайно, трапляються в обмеженій кількості та в не багатьох місцях, представлені поодинокими екотипами та популяціями. Тому збирання достатньої кількості їх вихідного матеріалу часто не можливе. Для них інколи необхідно створювати специфічні умови освітлення, вологості і живлення з максимальним наближенням до природних екотипів.
Мета досліджень – збереження рідкісних та зникаючих декоративних, лікарських трав’янистих рослин природної та інтродукованої флори для вивчення їх в умовах Ботанічного саду і передачі у перспективі для потреб садово-паркового будівництва та медицини, а, також, з ціллю подальшої реінтродукції у природу.
Програмою досліджень були передбачені такі завдання:
Об’єктами досліджень були дикорослі трав’янисті рослини Західного регіону України.
У виборі об’єктів, насамперед, керувалися декоративністю рослин, їхніми лікарськими властивостями, застосуванням у харчовій промисловості, сільському господарстві, тощо. Особливою увагою користувалися рідкісні і зникаючі рослини регіону. Для цього вивчалися гербарні зразки рослин, а, також, праці К.А. Малиновського, Є.М. Кондратюка із співавторами [39], М.А. Євтюхової [24], Н.Є. Антонюк із співавторами [4], Г.К. Смика [64], В.І. Чопика [57, 60], та інших дослідників. Дикорослі ґрунтопокривні види рослин рекомендовані д.б.н. Й.Й. Сікурою [54].
Дослідження реліктових та ендемічних видів рослин, які є частиною безцінного генофонду природної флори, мають наукову і практичну цінність. За тематикою об’єктами досліджень були такі рослини: айстра альпійська (Aster alpinus L.), анемона лісова (Anemone sylvestris L.), астранція велика - Astrantia major L., барввінок малий (Vinca minor L.), беладона звичайна (Atropa bella-donna L)., відкасник безстебловий (Carlina acaulis L.), відкасник осотовидний (Carlina cirsioides Klok.), відкасник татарниколистий (Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawl.), лілія лісова (Lilium martagon L.), лунарія оживаюча (Lunaria rediviva L.), нарцис вузьколистий (Narcissus angustifolius Cust), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L)., проліска дволиста (Scilla bifolia L.), перстач білий (Potentilla alba L.), півники болотні (Iris pseudacorus L.), півники злаколисті (Iris graminea L.), півники сибірські (Iris sibirica L.), півники угорські (Iris hungarica Waldst. et Kit.), сизюринхій гірський (Sisyrinchium montanum Greene), півники болотні (Iris pseudacorus L.), цибулю ведмежу (Allium ursinum L.), цибулю переможну (Allium victorialis L.), шафран банатський (Crocus banaticus J. Gay), шафран весняний (Crocus vernus (L.) Hill), які зростають на території Західної України. В поточному році дослідження провадилися над такими видами рослин: відкасник безстебловий (Carlina acaulis L.), відкасник осотовидний (Carlina cirsioides Klok.), відкасник татарниколистий (Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawl.), а також, продовжували вивчати .
Колекції дикорослих декоративних і лікарських трав’янистих рослин Західного регіону формувались за рахунок придбання в інших Ботсадах та шляхом перенесення з природних місць зростання живих рослин, насіння, вегетативного матеріалу.
Бінарна номенклатура рослин представлена за Флорою УРСР [67].
При виконанні даної роботи застосовувалися загальноприйняті в ботаніці методики.
Визначення якості насіння проводили за методикою К.Е. Овчарова [54], Ніколаєвої [45].
Онтогенез – за методикою Т.А. Работнова [58], Й.Й. Сікури [16].
Фенологічні спостереження за дослідними видами проводилися протягом 3–5 років за загальноприйнятою методикою, розробленою в ДБС АН СРСР [32]. Відмічено було: початок відростання, розгортання листків, початок відмирання листків, появу бутонів, початок і кінець цвітіння, зав’язування плодів і їх дозрівання.
При вегетативному розмноженні керувалися методикою І.В. Верещагіної [16].
Схожість насіння визначали в лабораторних і польових умовах за методикою І.В. Вайнагія [12] та М.Х. Фірсової [36, 51]. В лабораторних умовах насіння пророщували в чашках Петрі на ложі із фільтрувального паперу, зволоженого дистильованою водою при кімнатній температурі, на світлі. Проморожування насіння проводили в морозильній камері, а, також, під снігом у паперових пакетах протягом 30–60 днів. Пророщували, як свіжозібране насіння, так і з різними термінами зберігання. У всіх варіантах відбирали по 100 шт. здорового, неушкодженого насіння у 2–3-кратній повторності. Насіннєвий матеріал оглядали щоденно. Насіння вважали пророслим, коли корінець досягав 1 мм довжини.
Ґрунтова схожість визначалася шляхом висіву у ґрунт, або у посівні ящики по 100 шт. кожного виду у 2–3-кратній повторності. Пророщування насіння проводили від 90 до 360 днів (залежно від виду) у теплиці, або у відкритому ґрунті.
Вивчалися порівняльні морфо-біологічні особливості окремих органів рослин, які виросли у природних умовах і ботсаду, робився їх морфологічний опис.
На основі даних спостережень за інтродуцентами робилися оцінки перспективності їх інтродукції за методикою Р.А. Карпісонової [36, 51].
Спостереження за ростом і розвитком сіянців проводили за методикою Роботнова [58] та Сікури [36], спостерігали якісно нові зміни сіянців протягом кожного вегетаційного періоду.
Результати науково-дослідної роботи регулярно публікуються працівниками у науковій літературі.
Колектив Ботанічного саду виконує значний обсяг наукових досліджень і має вагомі здобутки. Науковцями розробляються актуальні питання в галузі еколого-біологічних і морфо фізіологічних проблем інтродукції та адаптації рослин. Ведуться планові фенологічні спостереження, вивчаються морфологічні особливості росту і розвитку деревних і трав'янистих видів. Опрацьовуються елементи агротехніки вирощування декоративних і лікарських рослин, фізіолого-біохімічні тести стійкості та пристосування інтродуцентів до урбогенних умов. Виконується інвентаризація зелених насаджень на території підприємств, установ, організацій та інших землекористувачів, надаються фахові консультації.
За час функціонування Ботанічного саду його наукові співробітники приймали активну участь у виконанні таких наукових держбюджетних завдань як: "Інтродукція рідкісних і зникаючих трав'янистих лікарських рослин Західного реґіону України з метою впровадження в промислову культуру", "Підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових і урбанізованих екосистем", „Особливості адаптації рослин на Львівщині”, „Еколого-біологічний аналіз колекційного фонду Ботанічного саду Українського державного лісотехнічного університету”, „Еколого-біологічні особливості та агротехніка вирощування рідкісних і перспективних видів рослин Ботанічного саду НЛТУ України”. Наукові працівники регулярно публікують свої наукові праці та беруть участь у науково-практичних конференціях України, близького та далекого зарубіжжя. За період 1991-2011 р.р. опубліковано близько 500 наукових праць.
Основними завданнями Ботанічного саду діяльності є:
видів, впровадження у зелене будівництво та сільськогосподарське виробництво нових високопродуктивних і стійких рослин;
Доцільно виділити такі напрями з питання вивчення аборигенних та інтродукованих деревно-чагарникових рослин:
Науково-дослідна робота на експозиційно-колекційних ділянках трав'янистої флори базується на вивченні біолого-морфологічних та екологічних особливостей окремих видів рідкісних і зникаючих видів рослин природної флори ex situ, і передбачає: