Формування колекцій трав’янистої флори

 

1
У Ботанічному саду НЛТУ України формування колекцій трав’янистої флори здійснювалось в умовах відкритого ґрунту шляхом перенесення рослин з природних місцезростань заходу України, а також завдяки обміну насінням з іншими ботанічними садами.

Колекційні ділянки трав’янистої флори відкритого ґрунту розміщені на території дендропарку. Вони нараховують понад 644 таксони і представлені у восьми колекціях. А це 453 види, 191 сорт з 284 родів, які входять у 80 родин. Безпосередньо зі списком рослин можна ознайомитись у каталозі рослин Ботанічного саду.

 

2

 

Значну увагу при формуванні колекцій приділено природній флорі регіону, яка складає близько 216 таксонів. З них рідкісних, зникаючих та ендемічних рослини, які входять до Європейського Червоного списку та Червоної книги України налічується 44 види. Рослини природної флори, в основному, представлені у колекціях: “Карпатські рослини”, “Лікарські рослини” і “Багаторічники природної флори” .

 

 

3

Щорічно у практику озеленення впроваджуються все більше видів природної флори, які мають перевагу перед поширеними в зеленому господарстві каннами, бегоніями та іншими. Оскільки вони не вибагливі до ґрунту, стійкі до несприятливих кліматичних умов, шкідників і хвороб, здатні до постійного місцезростання на відведеній їм ділянці.

 

 

 

 

 

4
Високою декоративністю відзначаються представники родини Цибулевих (цибуля гірська, нарцисолиста), Амарилісових (білоцвіт весняний, нарцис вузьколистий, підсніжник білосніжний), Зонтикових (астранція велика, борщівник карпатський), Айстрових (айстра альпійська, відкасники татарниколистий, безстебловий та осотовидний, сугайники австрійський та отруйний, крем’яник гарний, та ін.), Хрестоцвітих (лунарія оживаюча, гусимець альпійський, Аліонії), Півникових (шафрани банатський, Гейфелів, весняний, півники сибірські, злаколисті, болотні, сизюринхій гірський), Зозулинцевих, Жовтецевих, Первоцвітих.

 

 

5


Інтродукована флора колекційного фонду становить понад 400 таксонів. Серед інтродуцентів є такі, як: ехінацея пурпурова, солодка гола, лаванда вузьколиста, маклея дрібноплідна, лаконіс американський. Ці рослини протягом ряду років зростають в умовах Ботанічного саду та проходять всі фази фенологічних ритмів, включаючи цвітіння та плодоношення, дають схоже насіння. Значна частина лікарських рослин поєднує в собі високі декоративні якості.

 

 

 

6


Колекція „Декоративні багаторічники“ складається, в основному, з малопоширених або зовсім невідомих в озелененні рослин: півників сибірських, злаколистих, болотяних, сортів астильби, хости, айстри, півонії та інших. Колекція налічує 98 таксонів, з них 83 сорти та 15 видів, які відносяться до 5 родин. Перспективними для різних видів озеленення, на нашу думку, є всі вищезгадані рослини, які відзначаються високими декоративними якостями та невибагливістю до умов вирощування,стійкістю до хвороб та шкідників. Слід виділити групу низькорослих рослин:айстри багаторічної, хризантеми індійської, сортів та видів півників, які можуть доповнити асортимент кам’янистих гірок.

7

 

 

 

 

 

8Невід’ємною в навчальній роботі студентів є “Учбова ділянка”, представлена видами та сортами однорічних рослин (98 таксонів з 30 родин), дворічних (12 таксонів з 9 родин); та багаторічних (121 таксонів з 105 родів та з 36 родин) рослин. Серед 197 таксонів є типові для озеленення: айстра китайська, чорнобривці прямостоячі, бегонія вічноквітуча, шавлія блискуча, рудбекія роздільнолиста. Високодекоративними є малопоширені види та сорти соняшника однорічного, немезії зобовидної, молочаю облямованого, гацанії блискучої, арктотісу гібридного, сантоліни кипарисовидної, гальтонії білуватої, зимовика весняного, тігрідії павлиної, рутвиці двокрилоплідної.

 

9В останні роки помітно підвищується інтерес до кам’янистих гірок і відповідно до асортименту рослин, пов’язаних з цим видом озеленення. Колекція “Камяниста гірка” вміщує в собі 71 таксон з 27 родин. В колекції є такі малопоширені або зовсім невідомі в озелененні види та сорти: еріофіллум шерстистий, омфалодес весняний, ауринія скельна.

 

 

10Цікава за своїм місцезнаходженням та асортиментом колекційно-експозиційна ділянка „Сад першокурсника“. Загальний принцип схеми її розташування полягає в тому, що на невеликій репрезентативній частині дендропарку сконцентровані найбільш ефективні і цікаві групи трав’янистих рослин. Колекцію утворюють багаторічні рослини з різним періодом цвітіння, забарвленням квітів і висотою.

 

 

 

 

 

11
Колекційна ділянка “Карпатські рослини” нараховує 93 види об’єднані у 83 роди з 32 родин. З них рідкісних, ендемічних та реліктових видів – 44. Дані види рослин мають науково-практичну цінність, застосовуються як у народній так і в офіційній медицині, а також в озелененні.

 

Цінні види складають колекцію “Лікарські рослини”, в якій нараховується 127 таксонів (101 рід) із 39 родин, 59 видів рідкісні, ендемічні та реліктові.

Ряд рослин включені в XI видання Фармакопеї: родіола рожева, тирлич жовтий, горицвіт весняний, перстач білий, відкасник татарниколистий, осотовидний, цибуля ведмежа, тирлич ваточниковий та ін. Багато рослин здавна використовуються народною медициною в Карпатах – баранець звичайний, шафрани, відкасник безстебловий, дзвоники карпатські та ін., на Поділлі - сни великий і широкий, кадило сарматське та ін.

 

 

 

 

13За географічним походженням рослини відносяться до наступних флористичних областей: Європейсько-Сибірська – 67 таксонів; Середземноморська – 34, Середньоазіатська – 11, Східноазійська – 5; Західноазійська – 3; Північноамериканська – 17; Південноамериканська – 3; Центральноамериканська - -23; Північноафриканська – 2; Південноафриканська – 12, Центральноафриканська – 3.

 

 

 

 

14

Найбільш пристосованими до наших кліматичних умов виявилися рослини, які походять з Європейсько-Сибірської флористичної області і Північної Америки. Менш стійкими є види з Південної Африки (гальтонія білувата, тігрідія павлина).

Значну увагу в дослідженнях приділено вивченню фенологічного ритму розвитку інтродуцентів за методикою, розробленою ДБС АН СРСР. За строками вегетації всі колекційні рослини відносяться до наступних груп:

- вегетуючі неповний вегетаційний період, до яких належать ефемероїди – проліска дволиста, підсніжник білий, білоцвіт весняний, зимівник весняний та геміефемероїди – цибуля ведмежа, анемона жовтецева, пшінка;

- з повним періодом проходження вегетації. Цю групу складають весняно-літньозелені види рослин та весняно-літньоосінньозелені. В першу підгрупу входять однорічники, дворічники та більшість багаторічників. В другу – деякі види багаторічних рослин природної флори (анемони нарцисоцвіта, розлога, змієголовник австрійський, перстач білий, первоцвіти полонинський та високий);

15- третю групу складають види багаторічних рослин, здатних до вегетації протягом цілого року: чемерники чорний, червонуватий, зелений, кавказький та абхазький, товстостінка верхівкова.

 

 

 

 

16

 

 

За періодом цвітіння рослини діляться на чотири групи: ранньовесняні (сни широколистий та великий, шафрани Гейфеля і весняний, зимовик весняний та Аліонії, півники маленькі); літні (в основному це однорічники та дворічники), які складають 50 % усіх колекційних рослин: астільби, гости, півники та ін.; осінні – сорти айстри багаторічної, хризантеми індійської, язичників, соняник однорічний.

 

 

 

 

 

 

 

17

 

Морфометричні дані показують, що за висотою рослини належать до чотирьх груп: низькорослих – печіночниця звичайна, гусимці альпійський та дві Аліонії, айстра багаторічна (9 сортів), агератум мексиканський, доротеантус строкатовидний, малопе трилопатеве, більшість сортів півників; високорослих – наперстянка великоквіткова, миколайчики альпійські, язичник зубчатий, ехінацея пурпурова; - велетенських – датиска конопляна, маклея дрібноплідна, оман високий, дельфіній гібридний, рудбекія ланцетолиста.

 

Для відтворення колекційного фонду працівниками відділу використовувався як насіневий, так і вегетативний методи розмноження.

 

 

 

 

18


Одним з показників високої адаптаційної здатності в умовах культури є здатність рослин формувати життєздатне насіння і давати самосів. Манжетка альпійська, ряст жовтий, традесканція віргінська, кремяник гарний, миколайчики альпійські, фіалка метеликова, лунарія оживаюча та інші дають рясний  життєздатний самосів.

 

 

 

 

181

 

На основі проведених досліджень за інтродуцентами та рослинами місцевої флори Ботанічного саду встановлено їх високу адаптаційну здатність, повне проходження всіх фенологічних фаз, високі репродукційні можливості. Це зумовлює моживість збереження рідкісних та ендемічних видів флори України в культурі і забезпечує створення резервного фонду посадкового матеріалу для подальшого повернення рослин в місця їх природного зростання (реінтродукції).

 

 

20
Крім цього, колекційна робота Ботанічного саду сприяє впровадженню малопоширених та рідкісних видів у культуру шляхом розповсюдження життєздатного насіння згідно регулярно поширюваного серед ботанічних установ світу делектусу, що дає можливість позитивно впливати на підтримання рослинного різноманіття у глобальному вимірі.