Інтродукція рідкісних і зникаючих трав’янистих лікарських рослин Західного регіону України з метою впровадження в промислову культуру: звіт про НДР (заключний) / Український державний лісотехнічний університет – Львів, 1993. – 158 с.

Із 102 видів рідкісних і зникаючих рослин, які зростають на Заході України, створено колекцію лікарських рослин на території ботанічного саду Українського державного лісотехнічного університету. З метою розширення асортименту трав'янистих лікарських рослин для хіміко-фармацевтичної промисловості і аптечної справи продуктивними видами відібрані арніка гірська, горицвіт весняний, родіола рожева, тирлич жовтий.

В результаті геоботанічних обстежень основних ландшафтів західних областей України, місць та ареалів поширення рідкісних та зникаючих трав'янистих лікарських рослин визначено їх фітосередовище, приурочених до конкретних екотипів.

Вивчено еколого-біологічні особливості дикорослих та інтродукованих видів.

На підставі проведених досліджень зроблено наступні висновки:

1. Внаслідок проведеного бібліографічного тематичного пошуку та вивчення гербарних зразків Львівського, Чернівецького і Ужгородського університетів, Львівського природничого музею та в процесі польових досліджень під час експедицій в західному регіоні України виявлено 102 види рідкісних, зникаючих та ендемічних трав'янистих лікарських рослин. Вони відносяться до 31 родини.

Найбільш представлені родини: айстрові, яка налічує 7 видів, тирличеві – 8, орхідні 20, жовтецеві – 19 видів.

2. Встановлено поширення та місця зростання досліджуваних рослин. Карпатська флора містить 64 види рослин, тоді як у Прикарпатті їх налічується 25, у Закарпатті – 21, а в Поліссі – 34.

3. Для впровадження в культуру вибрані арніка гірська, горицвіт весняний, родіола рожева, тирлич жовтий, які, включені в ХІ видання Фармакогнозії. На рослинну сировину перстачу білого, відкасників, тирличу ваточникового, цибулі ведмежої готується науково-технічна документація і проводяться доклінічні дослідження співробітниками кафедри фармакогнозії і ботаніки львівського медичного інституту з метою впровадження в медичну практику як лікарських рослин.

4. В результаті насіннєвого розмноження арніки гірської спостерігається різниця в рості і розвитку сіянців в перших два роки в залежності від посіву чи посадки, а не від площі живлення. Така відмінність виявилася при вступленні в генеративну фазу, тобто на третьому році, яка виразиться в продуктивності, в зміні кількості суцвіть.

5. При вирощуванні відкасника татарниколистого насінням слід надавати перевагу висіву насінням у відкритий ґрунт (під зиму або на весні), а не розсадному способові.

6. Горицвіт весняний і родіолу рожеву необхідно розмножувати як насінням, так і вегетативно. Посів проводять свіжозібраним насінням. Дворічні сіянці досягають висоти 3 – 14 см. Розмноження горицвіту поділом куща, а родіоли кореневищами привело до зацвітання в той же вегетаційний період.

7. Вегетативне розмноження перстачу білого поділом кореневищ повинно бути основним в зв’язку з тим, що схожість насіння дуже низька, і яку не вдалося підвищити ні стратифікацією, ні хімічними речовинами.

8. Біохімічні дослідження рослинної сировини, заготовленої родіоли рожевої, тирличу жовтого і ваточникового, цибулі ведмежої виявили незначну різницю по вмісту біологічно активних речовин.