Арборетум знаходиться в с. Страдч Яворівського району Львівської області на площі 5,7 га і розташований у південно-східній частині унікального природного регіону - Українського Розточчя. 
Це особлива науково-дослідна територія, де створено ряд експозиційних та дослідних ділянок (міні-культур) з використанням як аборигенних, так і інтродукованих видів дерев і кущів. Колекція арборетуму нараховує біля 300 таксонів і є однією з особливих у західному регіоні України.

       Як уже було сказано, вона знаходиться на горбистому плато Розточчя, яке є крайнім північно-західним відрогом Подільської височини.

      Арборетум започаткований 1962 року як дендропарк Івано-Франківського учлісгоспу тодішнього Львівського лісотехнічного інституту. Тієї ж осені на місці колишніх лісового розсадника та городів було закладено алеї модрини опадаючої Larix decidua Mill., грецького Juglans regia L. та сірого J. cinerea L. видів горіха, кулястої Thuja occidentalis L. 'Globosa' і рівновершинної (колоноподібної) T. occidentalis 'Fastigiata', туї західної, а також берези повислої Betula pendula Roth, тополі чорної Populus nigra L. та, фрагментарно, черемхи пізньої Prunus serotina Ehrh. Таким чином, вперше на даній території було висаджено 200 дерев. Дещо згодом створено алею дугласії Мензиса. 
Але вже навесні 1963 року викладачем кафедри ботаніки і дендрології Н.Ф.Прикладовською та співробітником Н.Г.Баликою під керівництвом завідувача кафедри Т.М.Бродовича замість звичайного парку був розроблений проект арборетума, в основу якого покладено систематичний підхід.

       Науковою діяльністю на даній території займається новостворений науковий відділ (лісівничо-ботанічних досліджень), а доглядом та іншими роботами - працівники відділу благоустрою і репродукції рослин. Адміністрацією Ботанічного саду та співробітниками арборетуму розробляються екскурсійні маршрути для відвідувачів. Серед них і екологічна стежка "Алеями арборетуму Ботанічного саду загальнодержавного значення НЛТУ України". 
Регулярне розчленування ділянки у вигляді алей ділить її на частини правильної геометричної форми в межах яких висаджено деревно-чагарникові групи за ландшафтним та систематичним принципами.  

       На даний час окрасою арборетума є алея 50-річних дерев дугласії Мензиса разом із різноманітними відмінами туї західної, які висаджені у формі алей та інших композицій. В колекціях експонується біля 300 таксономічних одиниць, серед яких такі цінні рослини як дугласія Мензиса (Pseudotsuga menziesii (Mirb.)Franko), ялиця одноколірна (Abies concolor (Gordon et Glend.)Lindl.ex Hildebr.), кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana (A.Murrey bis)Parl.), туя велетенська (Thuja plicata D.Don), горіхи чорний та сірий (Juglans nigra L., J. cinerea L.), дуб червоний (Quercus rubra L.), магнолія трипелюсткова (Magnolia tripetala (L.)L.), черемха пізня (Prunus serotina Ehrh.), гортензія дерев’яниста (Hydrangea arborescens L. ‘Grandiflora’), магонія падуболиста (Mahonia aquifolium (Pursh)Nutt.)

– з Північної Америки; кипарисовик горохоплодий (Chamaecyparis pisifera (Siebold et Zucc.) Endl. ‘Plumosa’), туйєвик японський (Thujopsis dolabrata Siebold et Zucc. ‘Variegata‘), гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), магнолії кобус (цвітіння якої Ви можете побачити на фото) та оберненояйцеподібна (Magnolia kobus DC., M. hypoleuca Siebold et Zucc.) з Японії, метасеквоя китайська (Metasequoia glyptostroboides Hu et W.C.Cheng) та евкомія в’язолиста (Eucommia ulmoides Oliv.) з Китаю. Види, занесені до Червоної книги України - тис ягідний (Taxus baccata L.), бруслина карликова (Euonymus nanus Bieb.), клокичка периста (Staphylea pinnata L.) та багато інших цікавих деревно-чагарникових рослин.

       Тут зростають представники роду Сосна Pinus L., у т. ч. сосни кедрові: європейська P. cembra L., сибірська P. sibirica Du Tour та корейська P. koraiensis Ziebold et Zucc. Найбільш продуктивними є біогрупи модрини японської Larix kaempferi (Lamb.) Carrière та польської L. decidua Mill. subsp. polonica (Racib.) Domin. Гарно цвіте і плодоносить аралія маньчжурська Aralia mandshurica Rupr.et Maxim.

       Отож, на сьогодні в арборетумі представлено біля 300 таксонів, з них голонасінних – 56 (45 представлені життєвою формою дерев, а 11 – кущів), покритонасінних – 239 таксонів (115 – дерева, 121 – кущі та 3 ліани). За систематичним складом дерева і кущі арборетуму належать до 107 родів і 47 родин. Представники аборигенної флори нараховують 96, а інтродукованої – 199 таксонів.

       Завдяки колекційній роботі, яка проводиться працівниками арборетуму на чолі із старшим науковим співробітником Т.Р. Прикладівською, дендрологічний склад об'єкту постійно поповнюється новими декоративними видами. Так, тільки за останній 2010 рік, працівники відділу висадили у новостворені експозиції 201 рослину 64 нових таксонів та провели реконструкцію експозиції декоративно-листяних чагарників.

       Рельєф цієї території майже рівний, з незначним ухилом до південного сходу, перепад висот становить близько 10 м. Грунти арборетуму можна віднести до достатньо багатих змитих світло-сірих (опідзолених) лісових та дерново-підзолистих грунтів. Четвертинні утворення представлені елювієм, лесовидні відклади покривають не тільки верхні частини рельєфу, а й схили. На території арборетуму кристалічних відкладів не виявлено на глибині до 2-2,5 м.

       В районі розташування арборетуму снігові і дощові води або фільтруються грунтом на значну глибину або скидаються поверхневим стоком в лощини, балки і притоки р. Верещиці. В середньому тут випадає 673 мм опадів за рік.
Панівними є повітряні маси помірних широт або полярні, які взимку приносять похмуру з туманами погоду, викликають відлиги, а влітку – нестійку холодну погоду зі зливами і грозами. Континентальні полярні повітряні маси доходять найчастіше влітку та весною і пов'язані з трансформацією морського полярного повітря. Особливістю атмосферної циркуляції є приплив у зимовий і весняний періоди континентального арктичного повітря, яке приносить холодну, безхмарну погоду, низькі мінімальні температури повітря (іноді до -30 °С і нижче). Континентальні тропічні повітряні маси зумовлюють влітку найвищі температури повітря. Морське тропічне повітря викликає теплу, хмарну погоду з туманами і мжичкою.

       Кількість відвідувачів арборетуму постійно зростає, значна їх частина припадає на шкільну молодь. Чисельними є також спеціальні екскурсії, а саме, студентів та аспірантів вузів, профільних фахівців, які по роду своєї діяльності пов’язані з вирощуванням дерев і чагарників, працівників лісового та садово-паркового господарства, приватних розсадників. Крім того, територію відвідують науковці, які ведуть дослідження в галузі лісівництва, біології, дендрології, екології та інших природничих наук.